2 листопада 2020 р. у Центрі інноваційних освітніх технологій (MoPED) Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника відбувалася презентація третього тому фундаментальної праці «Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. Т. 3». Його видано за підтримки органів місцевого самоврядування Івано-Франківської області.
Видання вперше в українській та світовій історичній науці презентує комплексне дослідження одного з найяскравіших феноменів вітчизняної історії – доби Західно-Української Народної Республіки.
Презентаційний захід приурочили 102-річниці проголошення ЗУНР. У ньому взяли участь ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор Ігор Цепенда, голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, координатор проєкту, професор Прикарпатського університету Микола Кугутяк, науковці нашого Факультету історії, політології і міжнародних відносин – представники редакційної ради, редакційної колегії та авторського колективу видання. Ще ряд науковців та викладачів з різних університетів України долучилися до участі в заході в режимі онлайн.
Важливість цього проєкту, на думку ректора Ігоря Цепенди, полягає в тому, що університету вдалося об’єднати всіх провідних науковців України.
«Нам вдалося зібрати фахівців, які роками займаються цією проблематикою. Тому, коли подивитися якість змістовної частини, і поліграфічної, звичайно, то ми можемо пишатися тим, що вдалося реалізувати надзвичайно цікавий проєкт. І вдалося це зробити за підтримки Івано-Франківської обласної ради, адміністрації, а перший том – за підтримки і Львівської обласної ради і адміністрації. З іншого боку, проблематика,яка висвітлена, для нас важлива не тільки тому, що сто років тому ми створили ЗУНР. Важливість цієї події полягає, в першу чергу в тому, що нам вдалося показати, що західно-українські еліти не мислять чисто регіональними категоріями. В умовах, коли потрібно було створити соборну українську народну республіку, західно-українські політичні еліти відмовилися від створення ЗУНРу і створили західну область УНР. Ми можемо сьогодні говорити про те, що не вдалося зреалізувати державу, але важливість полягає в тому, що виховувались на цих прикладах наступні державницькі еліти. Це був сигнал для світової спільноти, що Україна і українці є нацією, яка прагне до створення держави. Тому, всі майбутні процеси, які мали місце в поступі державотворчому України, і відновлення в 1991 році незалежності України, це був той плацдарм, та платформа, яка дозволяла нам реалізувати цю ідею вже безпосередньо до створення держави».
Непересічною подією назвав вихід наступного тому енциклопедії голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич.
«Тішуся, що очолюючи обласну раду, мав змогу допомогти своїй Альма-матер у реалізації такого вагомого проєкту. Науковці вже мають матеріали і для четвертого тому. Хочу запевнити про подальшу фінансову підтримку проєкту з боку Івано-Франківської обласної ради», – заявив під час презентації Олександр Сич.
Координатор проєкту, декан Факультету історії, політології і міжнародних відносин, професор Прикарпатського університету Микола Кугутяк у свою чергу підкреслив унікальність видання, адже його тема – це історія цілої держави.
«Тут досліджується і політична сфера, і військова, і державно-дипломатична, і економічна. Нам довелося багато речей переосмислювати, давати їм правову оцінку і подавати їх у цих нових виданнях Енциклопедії», – розказав Микола Кугутяк.
Унікальність та велику історичну цінність видання підкреслили у своїх виступах, зокрема, Олександр Реєнт, заступник директора Інституту історії України НАН України, завідувач відділу історії України ХІХ – поч. ХХ ст., член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, Почесний доктор Прикарпатського університету; Степан Павлюк, директор Інституту народознавства НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук, професор; Микола Литвин, завідувач Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук, професор, Почесний доктор Прикарпатського університету; Олександр Лисенко, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України; Олег Павлишин, доцент кафедри новітньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук, професор; Володимир Великочий, декан Факультету туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор історичних наук, професор; Ігор Райківський, завідувач кафедри історії України і методики викладання історії, доктор історичних наук, професор; Володимир Старик, голова товариства «Український народний дім» м. Чернівці
Основу авторського колективу книги склали науковці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Львівського національного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича та інших вищих навчальних закладів та наукових установ. Всього до роботи над третім томом видання долучилося 114 авторів, що написали 629 статей.
Книга є результатом тривалих досліджень історії Західно-Української Народної Республіки і є органічним продовженням 1 та 2 томів. Видання розкриває питання передумов, причин, перебігу Української національно-демократичної революції на Західно-Українських землях (Галичині, Буковині та Закарпатті) у 1918–1923 рр.; аналізує обставини польсько-української війни 1918–1919 рр.; висвітлює дипломатичну діяльність ЗУНР; простежує процеси українського державотворення; підкреслює значення соборності України для долі всього українського народу; акцентує увагу на біографіях творців та захисників української держави, більшість з яких раніше була відома лише вузькому колу науковців. Третій том видання складається зі статей на літери П, Р та С, переліку умовних скорочень та переліку статей. Видання містить численні ілюстрації – фотографії, репродукції картин та малюнків, карти, схеми тощо.
